Три книжки про добро

Березень виявився на диво книжково-прекарсним. Правда, після Моема я беруся здебільшого за короткі і добрі книжки, щоб наздогнати челендж. Ці три мало між собою схожі, але їх об'єднує безмежна любов авторів до людей. Тому нехай будуть разом. Хоча насправді всі ми розуміємо, що мені просто влом багато писати про кожну.

41. «Укротители лимфоцитов и другие неофициальные лица» Елена Павлова (нонфікшн, кіндл, російською)

Про лімфоцити з любов’ю! А також про кістковий мозок і трансплантацію печінки. Я збиралась читати цю книжку як научпоп, але вона виявилася швидше збіркою кумедних і зворушливих історій з життя однієї лабораторії імуногенетики. Двісті з копійками сторінок безмежної любові до людей і життя взагалі. І ето хорошо.

«В начальной школе на уроках труда, как сейчас помню, девочки суп варят, мальчики табуретки пилят, а я сижу себе тихо в уголке и секвенирую фрагмент генома…»

42. "Вилли" Нина Дашевская (художня, кіндл російською)

Обожнюю добрі дитячі книжки. Зараз тільки їх би і читала. Такий період в житті чи шо. Жив був хловчик Сєвка, повне ім’я Себастьян, на честь Баха. Сєвка завжди запізнювався в школу, бо фантазер ще той. І ще тому що в нього не було велосипеда. Але якось він побачив в газеті оголошення: «Віддам велосипед в хороші руки». Так у Сєвки з’явився Віллі і почалися пригоди.

Ця книжка добра до сліз: добро перемагає зло, яке навіть не персоніфіковане; з хорошими людьми стаються хороші речі, з не дуже хорошими нічого особливо не стається, так їм і треба. Я би зраділа, якби так було в моєму світі. Але так не завжди.

44. "Заговорено на любов" - Катерина Бабкіна (українською, художня, паперова)

«Тільки би видерлися з цього березня» пише Катя, і я така «дааааааа!» Не знаю, як їй це вдається, мабуть справа в ритмі: її слова заворожують, вводять мене в транс. І водночас будять. Чйортзабирай, як же добре це відчувати!

В цій збірці багато про пори року, ще більше про літо і про любов. Від неї тепло до сліз.
І навіть слово любов у назві мене не бісить

Я колись думала, що хочу писати як Катя. Але нє, я хочу бачити як Катя, читати більше Каті і ніколи ніколи не втратити цю здатність піддаватись словам, впізнавати свій ритм, впадати під нього в транс і прокидатись новою.