#сам_собі_букчелендж Vol 6: суцільна антропологія

Останні кілька тижнів умудрялась знайти собі роботу, яка затягувала мене з 8 ранку до 10 вечора, з перервою на покататься на тренування. Організм до такого не звик, їв шопопало і не міг перемкнутись на розважальне читання ващє ніяк. Тому і звіт не у вівторок, як завжди, а в четвер. Це я перед собою виправдовуюсь якшошо, ніхто все одно його не чекав)

10. «Остров» Олдос Хаксли 
(російською, кіндл, фікшн)

Ну як фікшн… Більше схоже на антропологічне дослідження чи філософську роботу про те, як правильно влаштувати світ. Ато в нас же тут все неправильно: війни, хвороби, невміння розуміти один одного, етс, ест. А можна ж усе вирішити медитацією і грибами (спойлер). Звісно, це не єдині фішки острова Пала, там складна, але прекрасна в своїй утопічності соціальна система і філософія. Це я без сарказму кажу що прекрасна. Але паланці такі ідеальні, що решті світу боляче на це дивитись. Ну і ви можете здогадатись, чим це закінчиться.

Що треба запам’ятати: пташок майна, які кричать «Увага!» і «Тут і зараз». Про це завжди треба нагадувати.

11. «Чтец» Берхард Шлинк
 (російською, кіндл, фікшн)

Я побачила цю книжку в якомусь інстаграмі з коментарем, що це перша німецька книжка, яка потрапила до списку бестселерів New York Times, і ще це книжка про книжки, а такі я люблю. Правда, вона мене трохи лякала, я чекала, що це буде історія про війну і євреїв, і почуття сорому і всякі інші жахіття. Але вона маленька, тому все таки взялася. І такі да, війна, євреї і сором там є. Але ще є дуже-дуже особиста і правидива історія любові. Як пише в кінці перекладач, історія вигадана. І якраз в це мені найважче повірити.

Треба вже щось робити з своїм «окіндленням», подумала Оленко і сходила в новеньку Книгарню Старого Лева і вийшла звідти з Террі Прачетом і нейрохірургією. Залишилось перестать грати в ігри на лайвлібі. Але нє, щось я притомилась і хочу Макса Фрая.