Полюби мікробів своїх як самого себе

53. "Мікроби гарні та не дуже" - Джессіка Снайдер Сакс (українською, паперова, нонфікшн)

В школі біологія мене не цікавила від слова зовсім (мабуть тому шо вона не дуже цікавила й саму вчительку). Як зі мною після цього сталась любов до научпопу - досі не розумію, але вона сталася і ето харашо.

Ця книжка була в весняних мастрідах Якабу, але якби я просто побачила її в книгарні, все одно купила б. Ну бо зразу після мозку, мікроби — моя улюблена тема (дякую Джулії Ендерс і її «найцікавішому органу нашого тіла»)

Почнемо з того, що Джессіка Снайдер Сакс - редактор Рopular Science і взагалі крута наукова журналістка з вузькою спеціалізацією (імунологія і мікробіологія). Але вже з перших сторінок зрозуміло, що це не Ася Казанцева (Ася - це любов), і продиратися через текст або переклад (що ймовірніше) іноді геть неможливо. Головні меседжі ми все одно виловили і поділимся ними з вами. Тому що якщо чесно, купувати і читати саму книжку, принаймні її український переклад, я рекомендувати не можу.

• Перше і головне: не всі мікроби погані. Всю історію еволюції ми живемо з ними в симбіозі, їх овердохріна і всередині нас ціла мікробна екосисема, але щойно людина виявила їх існування, тут же почала намагатись позбутись.

• Антибіотики - це гонка озброєнь з власним організмом. Так, вони вбивають бактерії, але не всі. Ті, що виживають, отримують імунітет від конкретної речовини і можуть ділитися ним з наступними поколіннями і навіть іншими видами. Все що не вбиває бактерії, робить їх сильнішими. Треба винаходити все нові і нові антибіотики, які разом з поганими вбивають і хороші бактерії. Частина все одно виживає і далі по колу. Бактерії завжди на крок попереду. Особливо ті, які можуть нам зашкодити.

• Алегрія (як сезонна, так і алергічна асма) — відносно нова хвороба. Вона стала «модною» тільки в ХІХ ст і то серед аристократів, які «не виносили сільського повітря», читай цвітіння. Вже перші дослідження показали, що алергія якось пов’язана з покращеним рівнем гігієни і меншою кількістю вірусних хвороб. У 80-х з’ясували, що від імунних розладів захищає ранній і постійний контакт з мікробами. Так наша імунна система навчається толерантності і не намагається потім агресивно атакувати тополиний пух. В книжці все досить складно написано, але загалом цікаво дізнатись, що передоз антисептиків, не кажучи вже про антибіотики, може закінчитись соплями з квітня по липень і задишкою на пір’яних подушках. При чому цей передоз не обов’язково був у вас, гени пам’ятають все. До речі, недостатня кількість бактерій може також бути причиною поганого настрою і всяких там стресів. Психотерапевтам таке не дуже подобається, але бактеріальні антидепресанти вже близько.

• Британське подружжя Джон і Синтія Стенфорди винайшли ліки від раку (і взагалі ледь не від всіх хвороб) — мертву бактерію M. vaccae, родом із боліт Уганди. Її кололи добровольцям і з'ясувалося, що на настрій і загальне самопочуття вона теж позитивно впливає. Чого ця магічна штука так і не пройшла нормальних клінічних випробувань і не потрапила на медичний ринок, залишилось для мене загадкою.

• Майбутнє за пробіотиками. Виявляється, там де є хороші бактерії, поганим поселитися важче. Тому зараз вчені активно шукають які саме "няшки" протидіють яким саме "поганцям" і замість вбивати останніх антибіотиками, придумують як підселити в наші організми захисників. Можливо в майбутньому замість антибактеріального мила ми будемо мити руки якраз бактеріальним. І навіть шприци не стерилізуватимуть, а оброблятимуть спеціальною сумішшю «добряків». При чому не обов’язково шукати вже існуючі мікроби, можна ж задизайнити їх самим за допомогою генної інжеренії. Правда, поки що це лише мрії і попереду купа випробувань.

«Необмежений обмін генами по суті, перетворив усе бактеріальне царство на один величезний суперорганізм, об’єднаний фундаментальним потягом до виживання»

Насправді те що тут написала я - дуже спрощено і в книжці ще купа всього цікавого. Наприклад, про нерозбірливий бактеріальний секс, поетичний трактат про сифіліс, бактеріофаги з Тбілісі (розробка, яку активно підтримував Сталін), псевдовіруси із бактеріальною ДНК. Але загальний висновок такий: текст/переклад - 3/5, тема і зміст - 5/5. Хепенс.